ПСИХОЛОГО-ФІЛОСОФСЬКІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ
ГОМЕОПАТІЇ ТА АЛОПАТІЇ НА ПРИКЛАДІ ЛІКУВАННЯ
ЗАХВОРЮВАНЬ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ

В.М.Чернобровий, С.В.Заїка
Україна, м. Вінниця
Віницький Державний медичний Університет ім. М.І. Пирогова

Psycho-philosophic aspects of homeopathy and allopathy interrelation in case of treating diseases of digestive tract. V.M. Chernobrovuy, S.V. Zaika (Vinnitsa, Ukraine)
The comparative long-term (1-2 years) researches of 160 patients with peptic ulcer of the stomach and duodenum, and also 35 patients with cholecystopathies have given the bases to offer from psychological and philosophical positions, effective reserves to improve the results of treatment of digestive tract diseases on a principle of interrelation (unity of contrasts) of homeopathy and allopathy.

У сучасному лікуванні захворювань взагалі та захворювань органів травлення зокрема, найбільш звичною для більшості лікарів-практиків є фармакотерапія. Арсенал фармакотерапевтичних засобів неухильно зростає, досягнення алопатичної фармакотерапії є очевидними. Щодо захворювань органів травлення, то це стосується, наприклад, фармакотерапії пептичної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, коли застосування потужних антисекреторних фармакопрепаратів (блокатори Н2-рецепторів, блокатори Н+-К+-АТФ-ази) та ерадикація Helicobacter pylori (етіологічне лікування) реально створили можливості для профілактики рецидивів та виліковування захворювання.

Таким чином, домінуючою у психології сучасного лікувального процесу при пептичній виразці шлунка та дванадцятипалої кишки стає установка практикуючих лікарів на максимальний результат – виліковування захворювання.

Метою нашої роботи було з’ясування шляхів взаємодії гомеопатичних та алопатичних підходів задля підвищення ефективності лікування поширених захворювань органів травлення. З цією метою нами були проведені довготривалі порівняльні дослідження.

Зокрема, за нашими власними спостереженнями (115 пацієнтів у динаміці) сучасна ефективна противиразкова фармакотерапія (блокування секреції HCl + ерадикація Helicobacter pylori) скорочує кількість рецидивів на протязі року до 5% проти 65% у разі відсутності адекватної терапії. Втім, серед деякої частини (1/3) пацієнтів, які не мали реальних ознак рецидиву (виразка, інфікування Helicobacter pylori), спостерігали клінічну симптоматику захворювання (больовий, диспептичний синдроми), деякі з цих пацієнтів мали психопатологічні ознаки.

Таким чином, очевидні досягнення сучасної фармакотерапії (алопатії) продовжують заперечуватися (закон заперечення заперечення) у деякої частини пацієнтів результатами практики, як критерію істини.

З філософської точки зору, процес пізнання істини є нескінченним, і, тому, алопатичні підходи до лікування з відомих причин (наприклад, неефективність лікування у деякої частини пацієнтів) повинні розглядатися у взаємозв’язку з гомеопатичною методологією, яка знайшла висвітлення у низці праць [1, 2, 3, 4, 5]. Нами, у порівнянні з основною групою спостереження над пацієнтами з пептичною виразкою, досліджено також аналогічну за своїм складом групу хворих (45 осіб), які, окрім вищенаведеної противиразкової фармакотерапії, отримували також тривалий період (до 6-9 місяців) “Гастро-гран” (Anacardium 200C, Nux vomica 1000C, Arsenicum album 1000C, Argentum nitricum 1000C, Kalium bichromicum 200C).

Аналіз проведеного порівняльного дослідження дозволив з’ясувати, що застосування комплексної гомеопатичної корекції інтимних регуляторних механізмів організму призводить до суттєвого скорочення (з 1/3 до 1/10) кількості пацієнтів з рецидивом симптоматики захворювання (больовий та диспептичний синдроми) протягом року спостереження (при відсутності класичних ознак рецидиву: виразка + інфікування Helicobacter pylori). Таким чином, на прикладі пролонгованого застосування гастро-грану можна було констатувати покращення віддалених результатів лікування (якості життя та психосоматичного статусу) у значної частини хворих на пептичну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки.

З філософської точки зору такий результат ймовірно пояснюється єдністю протилежностей (гомеопатія та алопатія) у плані потенціювання лікувального та оздоровчого ефекту.

Наші переконання щодо взаємозв’язку гомеопатії та алопатії знайшли підтвердження також на прикладі лікування поширених у гастроентерологічній практиці холецистопатій, зокрема, гіпокінетичних дискінезій жовчного міхура, мікрохолелітіазу та холелітіазу (з холециститом або без холециститу). Так, нами були проведені тривалі (2 роки) спостереження над 35 хворими, які отримували сучасні конкрементолізуючі фармакопрепарати (хенофальк, урсофальк) ізольовано та у комбінації з “Холе-граном” (Chelidonium 200C, Lycopodium 200C, Berberis 200C, Carduus marianus 50C, Taraxacum 50C).

Результати порівнювального аналізу довели, що така єдність протилежностей (гомеопатія та алопатія) призводить до посилення позитивного результату (конкрементолізис) з 45 % до 60 % (від загальної кількості пацієнтів).

Таким чином, проведені порівняльні дослідження та філософсько-психологічні обміркування дають підстави зробити відповідний висновок, та запропонувати ефективні резерви щодо покращення результатів лікування захворювань органів травлення на принципі взаємозв’язку (єдність протилежностей) гомеопатії та алопатії.

ЛІТЕРАТУРА
1. Бадья Л.Н. Гомеопатия для всей семьи. – К.: ДСГ Лтд, 2001. – 48 стр.
2. Берике В. Materia medica гомеопатических препаратов. – Смоленск: Гомеопатическая медицина, 1997. – 677 с.
3. Ганеман С. Органон врачебного искусства. – М.: Симилия, 2000 /Изд. 6-е/.
4. Київська гомеопатична школа: Збір. статей та доповідей / Д.В. Попов, Т.Д. Попова, А.В. Попов. – К., 1994. – 160 с.
5. Шаретт Ж. Практическое гомеопатическое лекарствоведение. – Смоленск: Гомеопатическая медицина, 1997. – 479 с.

Психолого-філософські аспекти взаємозв’язку гомеопатії та алопатії на прикладі лікування захворювань органів травлення. В.М.Чернобровий, С.В.Заїка (Вінниця, Україна)
Порівняльні довготривалі (1-2 роки) спостереження над 160 хворими на пептичну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки, а також 35 хворими на холецистопатії, дали підстави з психолого-філософських позицій запропонувати ефективні резерви щодо покращення результатів лікування захворювань органів травлення, враховуючи принцип взаємозв’язку (єдності протилежностей) гомеопатії та алопатії.

Психолого-философские аспекты взаимосвязи гомеопатии и аллопатии на примере лечения заболеваний органов пищеварения. В.М. Чернобровый, С.В. Заика (Винница, Украина)
Сравнительные длительные (1-2 года) наблюдения за 160 больными с пептической язвой желудка и двенадцатипалой кишки, а также 35 больными холецистопатиями, дали основания с психолого-философских позиций предложить эффективные резервы с целью улучшения результатов лечения заболеваний органов пищеварения, с учётом принципа взаимосвязи (единства противоположностей) гомеопатии и аллопатии.