ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛІСТІВ
У ГАЛУЗІ ГОМЕОПАТІЇ ТА ГОМЕОПАТИЧНОЇ ФАРМАЦІЇ
ЗА КОРДОНОМ

Т.Г. Калинюк, О.І. Лопатинська
Україна, м. Львів
Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького

The general approaches to training of specialists in homeopathy and homeopathic pharmacy. T. Kalynyuk, O. Lopatynska (Lviv, Ukraine)
The great attention to homeopathy demands the training of the highly qualified staff. The competence of specialists is an important question both abroad and in Ukraine. The control of the training specialists in different countries is carried out at various levels: the courses of accreditation, the standards of homeopathic practice, the licensed examinations, etc. The specialist in homeopathy and homeopathic pharmacy should posses the knowledge of basic, fundamental and professional-guided medical and pharmaceutical disciplines as well as homeopathic sciences.

У той час, коли досягнення терапії синтетичними лікарськими засобами через побічну дію викликають ріст ускладнень, світова громадскість знову повертається до досвіду нетрадиційних методів лікування та використання засобів, одержаних на основі ресурсозаощадження та екологічно чистих технологій, переосмислює їх у світлі можливостей сучасної науки. До числа таких методів лікування належить і гомеопатія.

В ряді країн світу, зокрема, у Німеччині, Франції, США, Канаді та інших, гомеопатія стала важливою структурною складовою системи охорони здоров‘я, яка активно впроваджує у повсякденну практику сучасні наукові досягнення медицини, фармації, біології, фізики, хімії та інших галузей. Значна кількість лікарів загального профілю та провізорів вважають гомеопатію одним з найнеобхідніших методів лікування для щоденної діяльності, оскільки цей метод терапії характеризується м’якою дією на організм, відсутністю протипоказів, можливістю використання хворими будь-яких вікових категорій. Тому, в останні роки спостерігають зростання попиту серед лікарів та фармацевтів на навчання гомеопатичним принципам. Спеціалісти бажають пройти стажування з гомеопатії та отримати відповідні знання та навички.

Насьогодні підготовку фахівців з гомеопатії та гомеопатичної фармації здійснюють у більшості країн світу. Проте, найбільшими центрами підготовки спеціалістів є навчальні заклади Австрії, Канади, США, Франції, Німеччини, Індії, Польщі, Італії та ін. [1-2,5,7-12]. У той же час, існує цілий ряд навчальних закладів, у яких студенти не можуть одержати належну теоретичну та практичну підготовку. Щоб запобігти збільшенню кількості некомпетентних спеціалістів, Американським товариством гомеопатів були опрацьовані показники, яким повинні відповідати навчальні заклади, що бажають здійснювати підготовку спеціалістів у галузі гомеопатії [6]. При цьому такі навчальні заклади повинні відповідати наступним критеріям:

• навчальні програми повинні включати усі основні теми з гомеопатії та гомеопатичної фармації, визначені законодавством,
• підготовка може здійснюватися як у формі очного, так і у формі заочного навчання, при цьому тривалість на заочній формі навчання повинна складати не менше 4-ох років, а на очній формі навчання – не менше 3-ох років,
• навчальні програми для вивчення окремих дисциплін пропонує навчальний заклад,
• навчальний заклад забезпечений відповідною базою для проходження практики студентів з гомеопатичної терапії та фармації,
• спеціалісти, які закінчили навчальний заклад, повинні успішно витримати кваліфікаційний іспит на право займатися професійною гомеопатичною діяльністю,
• навчальний заклад повинен щорічно подавати інформацію про результати своєї діяльності у відповідні секції Гомеопатичного товариства.
Новоствореному навчальному закладу, який планує проводити підготовку спеціалістів у галузі гомеопатії та гомеопатичної фармації, і відповідає вказаним критеріям, пропонують трирічний випробовувальний термін. Після його завершення комісія з акредитації розглядає питання про можливість підготовки фахівців у даному навчальному закладі, та ухвалює відповідне рішення.

Сьогодні підготовку спеціалістів у галузі гомеопатії та гомеопатичної фармації за кордоном здійснюють понад 300 навчальних закладів двох типів:
1. Спеціалізовані гомеопатичні навчальні заклади, які проводять підготовку спеціалістів лише у галузі гомеопатичної медицини та фармації.
2. Медичні та фармацевтичні навчальні заклади, які здійснюють підготовку лікарів та провізорів загального профілю.
У навчальних закладах першого типу підготовку фахівців здійснюють протягом 4-5 років у два етапи:

• перший етап - одержання відповідної освіти згідно “Personal Training Program”, протягом 1-1,5 років. Основним завданням цього етапу є ознайомлення з методологією гомеопатії та гомеопатичної фармації, історичними аспектами розвитку гомеопатії, фармакологією гомеопатичних препаратів, а також вивчення питання про місце гомеопатії у сучасній медицині, про зв‘язок її з іншими медичними та фармацевтичними дисциплінами.
• другий етап – “Professional Training Program” (3-3,5 роки); утримує вивчення фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін з гомеопатії та гомеопатичної фармації, і завершується виконанням і захистом наукової роботи. Особливу увагу у навчальному процесі приділяють методології роботи фахівця у галузі гомеопатії та гомеопатичної фармації. Протягом останнього року навчання за програмою “Professional Training Program” студентам пропонують вивчення “Complementary courses” (додаткових курсів), які передбачають засвоєння студентами знань з психології, менеджменту, деонтології, особливостей приготування та використання лікарських препаратів з мікроелементами, та інших курсів за вибором. “Professional Training Program” передбачає одержання необхідних навичок в процесі проходження практики у спеціалізованих гомеопатичних закладах. Крім того, студенти отримують значний обсяг теоретичних знань з основних загальномедичних, фармацевтичних та спеціалізованих гомеопатичних дисциплін.

Дещо по-іншому побудовані навчальні плани з гомеопатичної фармації у медичних та фармацевтичних навчальних закладах другого типу. Студенти, як правило, протягом 4 років опановують загально-медичні та фармацевтичні дисципліни за програмою підготовки лікарів та провізорів загального профілю. Вивчення спеціальних гомеопатичних дисциплін здійснюється на останньому курсі, та включає теоретичну підготовку щодо приготування і контролю якості гомеопатичних ліків, особливостей їхньго вибору та раціонального застосування, а також практику у спеціалізованих клінічних та фармацевтичних закладах.

Крім того, навчальні заклади другого типу, спільно із спеціалізованими клінічними закладами та фармацевтичним фірмами, пропонують цикл післядипломної підготовки з гомеопатії та гомеопатичної фармації для слухачів з базовою медичною або фармацевтичною освітою. Такий цикл передбачає вивчення спеціалізованих гомеопатичних дисциплін у вигляді лекцій, лабораторних занять, семінарів та практики (протягом 2 років).

Після завершення навчання випускники складають ліцензійний іспит (у вигляді тесту, усної співбесіди та письмової наукової роботи), результати якого дають можливість повноправно займатися професійною діяльністю у галузі гомеопатії та гомеопатичної фармації. Кращі випускники спеціалізованих навчальних закладів мають можливість, крім практичної діяльності, займатися і науковою роботою, продовжуючи навчання в аспірантурі. Програма аспірантури включає п‘ять основних напрямків:

1. філософія та принципи гомеопатії
2. “матерія медіка”
3. гомеотерапія
4. клінічні дослідження гомеопатичних препаратів
5. фармацевтичні аспекти гомеопатії

Щоб покращити якість професійної діяльності, Американським Інститутом Гомеопатії були опрацьовані стандарти гомеопатичної практики, яких повинні дотримуватися усі спеціалісти, що займаються практичною діяльністю у галузі гомеопатії [5]. Згідно із стандартами гомеопатичної практики, лікарі повинні усвідомлювати:

• у більшості випадків, всі захворювання зумовлені двома основними компонентами - “психічними” та “соматичними”, які викликають емоційні, ментальні та фізіологічні розлади,
• перебіг захворювання та особливості лікування у значній мірі залежать від здатності відновлення гомеостазу,
• на етапі розвитку захворювання, всі функціональні його структури спрямовані на нормалізацію діяльності, тому дія лікарських препаратів повинна бути спрямована на відновлення функціонування всіх органів та систем організму,
• всі лікарські засоби повинні бути призначені на основі закону подібності, з урахуванням індивідуальних особливостей організму хворого,
• лікарські препарати, що використовують з метою лікування за принципом подібності, повинні бути виготовані за положеннями гомеопатії (використання процесу потенціювання, застосування малих доз), та відповідати вимогам Гомеопатичної Фармакопеї,
• спеціалісти несуть повну відповідальність за результати лікування (фізіологічний, функціональний та психологічний стан хворого),
• вся діяльність повинна здійснюватись на основах етики та деонтології.
•
Діяльність фармацевта-гомеопата до недавнього часу не була регламентована; спеціалізовані аптечні заклади та фірми по різному ставились до роботи спеціаліста з гомеопатичної фармації, тому це додавало значних труднощів і щодо визначення його функцій. Результати досліджень, представлених на Світових Гомеопатичних Конгресах 1997-1999 рр., надали обгрунтування ролі спеціаліста у галузі гомеопатичної фармації. Основні обов‘язки його повинні полягати у наступному:

• збір та аналіз сировини для виробництва лікарських препаратів;
• приготування якісних гомеопатичних препаратів за рецептами лікарів, та опрацювання складів комплексних ліків;
• аналіз та контроль якості динамізованих препаратів;
• відпуск лікарських засобів хворому та здійснення обліку лікарських препаратів;
• інструктаж хворого про раціональне використання гомеопатичних препаратів;
• удосконалення знань та забезпечення необхідною інформацією спеціалістів.

Перелічені вище обов‘язки складають основу діяльності спеціаліста в галузі гомеопатичної фармації. Але, залежно від профілю закладу, в якому працює фармацевт, є можливою конкретизація та розширення окремих його функцій. При цьому важливою умовою його професійною діяльності є цілеспрямована взаємодія між лікарем, фармацевтом та хворим.

В Україні до недавніх часів, на відміну від багатьох інших країн, гомеопатія не була офіційно визнаною. Тому і підготовку спеціалістів практично не здійснювали. У 1989 р., відповідно до наказу МОЗ України №165 від 3.08.1989 р. “Про розвиток гомеопатичного методу лікування в медичній практиці та поліпшення організації забезпечення населення гомеопатичним лікарськими засобами”, гомеопатія отримала офіційне визнання. Далі були впроваджені заходи щодо розширення мережі спеціалізованих гомеопатичних медичних та фармацевтичних закладів. У зв‘язку з цим виникли питання підготовки та перепідготування спеціалістів з вищою і середньою медичною та фармацевтичною освітами, які б займались діяльністю у галузі гомеопатії та гомеопатичної фармації.



З 1991 року у кількох навчальних закладів України, гомеопатичних центрах, медичних коледжах, існують і запроваджуються навчальні цикли з гомеопатії та гомеопатичної фармації. Підготовку фахівців в Україні здійснюють у трьох основних напрямках [3-4]:
• курси перепідготовки спеціалістів – запроваджені для фахівців з базовою медичною та фармацевтичною освітою за основними напрямками – гомеопатична терапія, технологія гомеопатичних препаратів, контроль якості гомеопатичних засобів, організація та економіка фармації, менеджмент та маркетинг.
• елективні курси (за вибором студентів) з гомеопатії та гомеопатичної фармації, де студенти отримують комплекс знань щодо особливостей призначення та раціонального використання гомеопатичних ліків, принципів виготовлення окремих груп гомеопатичних ліків – базисних препаратів, гомеопатичних розведень, різних лікарських форм. Також, значну увагу приділяють особливостям контролю якості гомеопатичних ліків, маркетингу, менеджменту, специфіці забезпечення та обліку гомеопатичних препаратів, інформаційному забезпеченню практики та ін.
• цикли спеціалізації з гомеопатії та гомеопатичної фармації – пропоновані для студентів 5-го курсу (у навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації) та 2-го курсу (для студентів І-ІІ рівнів акредитації). Програма спеціалізації передбачає більш глибоку теоретичну підготовку студентів щодо основних напрямків гомеопатичної фармації та терапії, а також практику у спеціалізованих гомеопатичних клінічних та фармацевтичних установах.

Крім того, у рамках підготовки висококваліфікованих спеціалістів, відповідні заклади проводять семінари, лекції, круглі столи, тренінги, конференції, конгреси, на яких розглядають основні проблеми гомеопатії та гомеопатичної фармації

Закордонний досвід та досвід навчання спеціалістів в Україні показав, що для підготовки кваліфікованих фахівців необхідна умова - ґрунтовні знання з базових медичних і фармацевтичних дисциплін (фізіології, анатомії, патофізіології, внутрішніх хвороб, біохімії, органічної та неорганічної хімії, мікробіології, ботаніки). Таким чином, спеціаліст з гомеопатії та гомеопатичної фармації – це фахівець, який володіє системними знаннями з базових, фундаментальних і професійно-орієнтованих медичних і фармацевтичних дисциплін, а також, із спеціальних гомеопатичних, і може реалізувати ці знання у сфері виробництва, контролю якості та раціонального використання гомеопатичних засобів.

ЛІТЕРАТУРА:
1. Інформаційний проспект навчального закладу // Institut der Bach-Bluten: Mechthild Scheffer Hp, 22769 Hamburg, Lippmannstr. 57, Germany.
2. Інформаційний проспект навчального закладу // Institut national homeopathique francais (INHF): 53, boulevard du Montparnasse, 75006 Paris, France.
3. Костинская Н.Е.// Український гомеопатичний щорічник. – Одеса, 1998.– т.I. - С. 33-34.
4. Позмогова И.А., Симоненко Г.Г. // Вестник гомеопатической медицины. – 1995. - №1. - С.46-52.
5. American Institute of Homeopathy http://www.healthynet.com
6. Details about course accreditation // http://www.homeopathy-soh.org
7. Hahnemann center for homeopathy and heilkunst // http://www.homeopathy.com
8. The Contemporary College of Homoeopathy // http://www.conhom.com
9. The Homeopathic Academy // http://www.homeopathic-academy.com
10. The Institute of Classical Homeopathy // http://www.classicalhomeopathy.org
11. The Society of Homoeopaths and Homoeopathic Education // http://www.homeopathy-soh.org
12. The Toronto school of homeopathic medicine // http://www.homeopathy.canada.com

Загальні підходи до підготовки спеціалістів у галузі гомеопатії та гомеопатичної фармації за кордоном. Т.Г. Калинюк, О.І. Лопатинська (Львів, Україна)
Поширена увага до гомеопатії вимагає підготовки висококваліфікованих фахівців. Компетенція спеціалістів є важливим питанням як за кордоном, так і в Україні. У різних державах у контролі за освітою фахівців використовують кілька рівнів: курси акредитації, стандарти гомеопатичної практики, ліцензійні іспити та інше. Фахівець у галузі гомеопатії і гомеопатичної фармації повинен засвоїти знання базових, фундаментальніх і спеціфічних професійних медичних та фармацевтичних дисциплін, а також гомеопатичних предметів.

Общие подходы к подготовке специалистов в области гомеопатии и гомеопатической фармации за рубежом. Т.Г. Калинюк, О.И. Лопатинская (Львов, Украина)
Усиленное внимание к гомеопатии требует подготовки высококвалифицированных специалистов. Компетенция специалистов является важным вопросом как за рубежом, так и на Украине. В различных странах контроль за подготовкой специалистов осуществляют с использованием нескольких уровней: курсы аккредитации, стандарты гомеопатической практики, лицензионные экзамены и пр. Специалист в области гомеопатии и гомеопатической фармации должен обладать познаниями базовых, фундаментальных и специфических профессиональных медицинских и фармацевтических дисциплин, а также гомеопатических знаний.