“Тіло - інструмент для духу”
С. Ганеман

Ключові слова: саногенетичнi реакцiї, закони Герінга, цикл У-син, міазми, іридодіагностика

Ключевые слова: саногенетические реакции, законы Геринга, цикл У-син, миазмы, иридодиагностика

Keywords: sanogenic reactions, Hering laws, cycle of U-sin, miasms, iridology

Велич С. Ганемана полягає в практичному застосуванні загальних законів Універсуму у вигляді законів подоби; філософських законів, зокрема, закону переходу кількості в як-ість, тобто ефект динамізації та потенціювання, який положено в основу технології приго-тування гомеопатичних ліків; теорії міазмів у вигляді індивідуальної міазматичної обтяже-ності, яка зумовлює формування та перебіг гострих і хронічних захворювань тощо. Гане-ман вперше почав лікувати не просто хворобу, а пацієнта з його хворобою; оскільки, часто хвороба зумовлена не збудником, а конституційними особливостями сприйняття хвороби організмом людини. Саме конституція визначає спосіб реагування на внутрішні та зовніш-ні фактори впливу. Гомеопатія за принципом подоби спричиняє включення власних регу-ляторних механізмів з метою усунення патологічного процесу динамізованими ліками. Ганеман вперше почав розглядати етіологію з позицій цілісного макроорганізму. Індивіду-альна етіологія зумовлена індивідуальною чутливістю до пошкоджуючих факторів зовні-шнього та внутрішнього середовищ, зокрема, фізичних, фізіологічних, часових i психое-моційно-поведінкових, та враховує особливості, які вважають першочерговими в ланцюгу причинно-наслідкових зв’язків, порівняно з етіологією спричиненою мікросвітом.

Гомеопатія як система феноменологічних знань знаходиться в межах цілісного або холістичного підходу, коли цілісність забезпечують або зумовлюють відповіднi реакції локальних систем організму. Зокрема, в порівнянні “я” і “моє”: “я”- первинне, а “моє”- завжди вторинне, оскільки, “я” зумовлює “моє”, що власне і спричиняє вiрний напрямок руху лікувально-відновних процесів у бiк саногенезу. В даному випадку “я” і “моє” відо-бражають суб’єктивну реальність, що носить завжди індивідуальний характер та знахо-диться ієрархічно вище, аніж об’єктивна реальність та впливає на неї за напрямком згори - донизу. Cуб’єктивні ознаки завжди носять індивідуальний характер, тому є маркерами ін-дивідуальних проявів хвороби. Індивідуальні суб’єктивні ознаки допомагають оцінити хворого як особистість в поєднанні розуму, душі та тіла.

Хвороба - це динамічний процес саморегулюючої системи організму в прагненні до здоров’я. Відновлення здоров’я відбувається за певними законами напрямку руху ліку-вально-відновних процесів в сторону саногенезу, які носять універсальний характер та в системі гомеопатичних знань названi законами Герінга.

З позицій китайської монади, здоров’я - це поєднання двох енергій: янської психоти-пової суб’єктивної та іньської об’єктивної фенотипової, де перша енергія перебуває ієрар-хічно вище, та є керуючою по відношенню до другої. Тому вилікування починається на вищих щаблях ієрархії та спрямоване до нижчих рівнів. У внутрішньому колі китайського циклу У-син (рис.№1) відображені паренхіматозні органи, а поза колом розміщені порож-нисті органи, тобто для вилікування процес має рухатися з центру на периферію, із сере-дини - назовні та від більше життєво-важливих органів - паренхіматозних до менше життє-во-важливих - порожнистих. Також китайський цикл У-син або 5-ти першоелементів відо-бражає теорію міазмів Ганемана. П’ять променів китайської зірочки можна інтерпретувати як п’ять міазмів Ганемана. Зокрема, псоричний міазм відображений органами печінки та жовчного міхура або першоелементом дерева та енергією вітру; туберкуліновий - відпові-дає першоелементу вогню або енергії жару, органам – трьох обігрівачів, перикарду, серцю та тонкому кишківнику; сикотичний міазм - це першоелемент земля, енергія вологи, орга-ни шлунку, селезінки та підшлункової залози; карцинозиновий міазм - це енергія сухості та першоелемент металу з органами легень та товстого кишківника; а сифілітичний міазм відповідає першоелементу води, енергії холоду та органам нирок i сечового міхура. Деякі гомеопати змінюють розташування та послідовність міазмів, але цикл У-син, якому більше 5-ти тисяч років, розставляє все на свої місця.

З позицій іридодіагностики легко зрозуміти систему доказовості законів Герінга. За-гальновідомо, що в іридології застосовують понад 30 іридологічних схем. Питання: «Яку з них обрати для діагностики?» Насправді, необхідно знати всі схеми, а то й більше, оскіль-ки немає двох ідентичних райдужок. І, хоча, на структурному рівні будова всіх райдужок однакова, але на рівні цілісного ірису всі вони різні, що дозволяє ідентифікувати людину за будовою райдужки. Детальна оцінка локалізації патологічних іридологічних ознак дозво-ляє оцінити глибину ураження органів, перебіг хвороби, ефективність та прогноз у ліку-ванні. Наприклад, оцінити прогноз щодо ураження серця можна по локалізації іридологіч-них ознак вказаної патології на райдужці.

Зокрема, якщо іридологічні ознаки патології серця розміщені більш центрально, тоб-то в зіничному поясі (схема американського автора Робертса, рис. №4) в порівнянні з іри-дологічними ознаками патології серця, які локалізованi в циліарному поясі райдужки (схе-ма німецького автора Дека, рис. № 3), то прогноз у першому випадку буде гіршим. Оскі-льки, спрацьовує закон Герінга від центру до периферії. Серце на схемах Робертса та Дека зображено червоним кольором, приблизно біля 15-ої години на лівій райдужці.

На структурному рівні райдужки (рисунок №2), видно, що зіничний або центральний пояс райдужки сформований трьома шарами: глибоким мезодермальним листком та дво-ма пігментними шарами. В той час, як циліарний або периферичний пояс райдужки – п’ятьма шарами, окрім вказаних: шаром переднього епітелію та поверхневим мезодерма-льним листком. Отже, у випадку інфаркту міокарду, руйнація шарів райдужки відбудеться швидше там, де райдужка представлена меншою кількістю шарів, тобто в центральному зіничному поясі.

Рисунок № 3 Рисунок №4

Аналогічно, можна проаналізувати положення іридологічних ознак серцевої патології рай-дужки, які розміщені вище або нижче 3-ої години лівої райдужки, порівнявши представни-цтво патології серця за схемами німецького автора Дека (рис. №3) та болгарського автора Дімкова (рис. №5).

СХЕМА ДІМКОВА

Благоприємний прогноз щодо хвороби серця буде належати носію райдужки, на якій іридологічні ознаки патології серця розміщені нижче третьої години, згідно із законом Ге-рінга згори - донизу.

Висновки: гомеопатичне лікування не укладається в механістичну доктрину, тому, що воно в нескінченно малих дозах спрямоване на енергію, а не на матерію. Потенційовані енергетичні гомеопатичні ліки надають організму необхідну інформацію, як повернути життєву силу в стан гармонії, а отже вилікувати тіло. Вилікування можливе лише при до-триманні енергозберігаючих законів вектору напрямку руху лікувально-відновних проце-сів, тобто законів Герінга. Закони Герінга носять універсальний характер та підтвердженi з позицій китайської рефлексотерапії та іридодіагностики. З позицій доказової медицини підтвердження цього постулату необхідно шукати на морфологічному рівні.

1. Вунсел Э. Классическая гомеопатия М.: Гом медицина, 2015, 877 с.

2. Филиппова Н.А. Иридодиагностика в гомеопатии СПб.: Центр гомеопатии, 2000, 182 с.

3. Здыбский В.И. Лабиринты рефлексотерапии Х.:СПДФЛ, 2005, 315 с.

4. Андріюк Л.В., Семенова С.В. Альтернативний погляд на проблему хвороби.//Феномен людини здо-ровий спосіб життя, збірник наукових праць, випуск 72, Львів, 2018. С.6-10

Информация об авторе. Семенова Светлана Васильевна – врач высшей квалификационной категории по терапии и народной нетрадиционной медицине (гомеопатия, иридодиагностика, рефлексотерапия), преподаватель факульте-та последипломного образования врачей ЛНМУ имени Д. Галицкого, член LMHI, Ассоциации врачей-гомеопатов, ассоциации НиНМ, автор ряда публикаций и патентов, участница многих международных семинаров по гомеопатии. E-mail: homeostar@i.ua