Ключевые слова: атопический дерматит, симптоматика, лечение, соль Шюсслера №11

Ключовi слова: атопічний дерматит, симптоматика, лiкування, сiль Шюсслера №11

Keywords: atopic dermatitis, symptoms, treatment, Schussler salt No.11

Визначення етіопатогенезу та клінічних особливостей атопічного дерматиту (захво-рювання, яке супроводжують сухість, порушення цілісності шкіри та свербiж шкіри), а також обґрунтований вибір його оптимальної терапії являють собою надзвичайно актуальні про-блеми сучасної медицини. Це пов'язано з високим рівнем захворюваності, постійно рециди-вуючим перебігом, збільшенням кількості тригерних факторів, необхідністю комплексного лікування з урахуванням рекомендацій лікарів різних спеціальностей (дерматовенеролога, алерголога, педіатра/ терапевта, імунолога, гастроентеролога, невропатолога).

Серед основних етіопатогенетичних чинників атопічного дерматиту виділяють гене-тичні, екологічні, імунні, нейрогенні, біохімічні, фармакологічні та ін. Зростання захворюва-ності на атопічний дерматит протягом останніх років у дітей і дорослих у багатьох країнах світу пов'язане з середовищними факторами та порушенням правил гігієни харчування, особ-ливо в дитячому віці. Велику роль у розвитку атопічного дерматиту відіграють імунні ме-ханізми - його провідними ланками є IgE-опосередковані реакції. Крім того, у хворих на атопічний дерматит значною є нейрогенна складова етіопатогенезу. Адже одним з найваж-ливіших чинників даного захворювання є порушення з боку центральної та вегетативної не-рвової систем, що провокують загострення дерматозу. Атопічний дерматит також супровод-жує стан вираженої ендогенної інтоксикації, що пов'язаний, з одного боку, з екзогенними - екологічними чинниками, а з іншого боку - з захворюваннями шлунково-кишкового тракту, такими як гастрити, гастродуоденіти, холецистити, дискінезії жовчовивідних шляхів, панкре-атити, що призводить до розвитку дисбактеріозу та вимагає проведення відповідної корекції.

В останні роки надзвичайно велику увагу приділяють дослідженню мікробіоценоза та пенетрації мікроорганізмів у шкіру у хворих на атопічний дерматит. В фізіологічних умовах шкіра людини покрита сотнями різних мікроорганізмів, серед яких домінують бактерії, тоді як віруси та найпростіші представлені в значно меншій кількості. Мікробіоценоз шкіри у практично здорових осіб представлений бактеріальною флорою (епідермальними стафілоко-ками, пропіоновокислими бактеріями, мікрококами, коринеформними бактеріями та ін.) і дріжджоподібними грибами (Candida, Malassezia). Не так часто зустрічають транзиторну мікрофлору (золотистий стафілокок, альфа-гемолітичний і негемолітичний стрептокок). Найбільшу кількість мікроорганізмів шкіри являють собою сапрофіти, які не чинять шкідли-вого впливу на організм людини. Проте відзначають високу концентрацію золотистого стафілокока не лише у вогнищах ураження алергічним процесом, але й поза їх межами на шкірі атопічних осіб, порівняно з обсіменінням шкіри у здорових осіб. Однією з причин таких змін мікробіоценозу є витончення шкіри та порушення її бар'єрної функції. Бактеріальна, мікотична та вірусна мікрофлора завдяки наявності суперантигенів може чинити алергізуючу дію на організм людини і, перш за все, на шкірні покрови, а отже призводити до дебюту та прогресування атопічного дерматиту. Встановлено, що золотистий стафілококк, який ко-лонізує шкіру хворих на атопічний дерматит, здатний синтезувати альфа-токсин, інтерлейкін-5 та інші лейкотрієни, а Candida albicans - інтерлейкін-1, що індуктує запуск імунологічного запалення у шкірі. Тривалий перебіг атопічного дерматиту з порушенням цілісності шкіри можуть ускладнювати вториннi інфекції. Це спричинює тяжкість захворювання, складність вибору оптимальної терапії та торпідність до неї. Таким чином, своєчасні профілактика та лікування порушень цілісності шкірного покрову та розвитку дисбактеріозу сприяють стабілізації алергічного процесу та тривалій ремісії дерматозу.

Не менш важливим фактором у розвитку атопічного дерматиту є порушення ціліс-ності та формування сухості шкіри. Так, зазначено низький рівень натурального зволожуючо-го фактора (перш за все, сечовини), що призводить до зростання проникності шкірного по-крову, підвищення трансепідермальної втрати вологи, виникнення сухості шкіри та прогресу-вання захворювання.

Незважаючи на характерну для атопічного дерматиту ксеродермію, слід враховувати вікові особливості перебігу. Так, для дітей віком до 2 років типовою є еритемато-сквамозна форма, або дитяча екзема з наявністю еритематосквамозних вогнищ, мікровезикул, мокнення, кірок і лусочок. У дітей від 2 років до періоду статевого дозрівання спостерігають схильність атопічного дерматиту до виникнення еритематосквамозних вогнищ з ліхеніфікацією та інтен-сивним свербежем.

Відмінними рисами перебігу атопічного дерматиту у дорослих є зміна типової ло-калізації вогнищ ураження, ураження з меншою тенденцією до гострозапальних явищ, менш помітна реакція на алергенні подразники, менш чітка сезонність. З віком спостерігають зміну фіксованої локалізації патологічного процесу на дифузні ураження шкіри обличчя, шиї, верх-ньої частини тулуба, верхніх кінцівок. Запальні вогнища у хворих зрілого віку не мають яс-кравого червоного забарвлення, переважно спостерігають застійний синюшний колір. У пацієнтів зрілого віку визначають інтенсивний свербіж, невротичні реакції, виражене пору-шення сну. Характерною рисою атопічного дерматиту у зрілому віці є також зв'язок за-гострень з психоемоційними факторами, на відміну від провідного харчового чинника у дітей.

Клінічні прояви атопічного дерматиту спостерігають вперше у малюковому періоді, майже одразу після народження дитини. Еритематозно-сквамозну форму захворювання від-значають у дітей від періоду новонародженості до 2-х років. В цьому періоді iснує фор-мування вогнищ еритеми, набряку та екссудації з переважною локалізацією в області щок, лоба, волосистої частини голови, шиї, розгинальних поверхонь кінцівок. Виключення стано-вить шкіра носо-губного трикутника, де висипань не буває. На фоні еритематозно-сквамозних вогнищ виникають папули та мікровезикули з серозним вмістом, які швидко відкриваються з формуванням екзематозних «серозних колодязів». Ексудат підсихає з утворенням кірок жо-втуватого та коричневого кольору. Ліхеніфікацію спострерігають вкрай рідко. У період за-гострення діти неспокійні, плачуть, розчісують шкіру, є порушення сна.

Друга (дитяча) фаза розвитку атопічного дерматиту починається з дворічного віку і триває до пубертата. Проявляється еритематозно-сквамозною формою з ліхеніфікацією. Від-значають генералізовану сухість шкіри, наявність екскоріацій. Спостерігають висипання екзематозного характеру, ексудативні. Основні ділянки локалізації висипки - згинальна по-верхня верхніх і нижніх кінцівок (перш за все, ліктьові та підколінні ямки), шия, завушні складки, периоральна зона. Часто спостерігають блідість або еритему обличчя, складки Ден-ні-Моргана, лущення шкіри в параорбітальній зоні, явища хейліту та ангулярного блефариту, формується так зване «атопічне обличчя». З віком свербіж набуває більш стійкого, приступо-подібного характеру, що призводить до утворення множинних екскоріацій. Нерідко приєднується вторинна інфекція.

Третя (доросла) фаза атопічного дерматиту починається від пубертатного віку та про-являється ліхеноїдною або пруригоподібною формою. Ця фаза захворювання притаманна ксерозом, ліхеніфікацією, наявністю екскоріацій. Висипання набувають дифузного характеру, зазвичай до патологічного процесу долучається шкіра обличчя, де спостерігають виражену сухість та лущення. Більшість хворих мають «атопічне обличчя». Пацієнтів турбує вираже-ний свербіж. Екзематозні висипання з'являються у період загострення захворювання. Типовим є зв'язок загострень з психоемоційними факторами, нейроендокринними розладами. Іноді ця форма характеризується появою нумулярної екземи.

Особливою формою атопічного дерматиту є дифузна атопічна еритродермія, перебіг якої супроводжується тотальним або субтотальним ураженням шкіри, порушенням загально-го стану хворих, вираженим свербежем, безсонням, психоемоційним виснаженням, високою вірогідністю вторинних мікробних уражень. При цій формі захворювання може спостеріга-тись дифузна телогенна алопеція на волосистій частині голови та зміни нігтьових пластин (у вигляді їх витончення, ламкості та так званої «полірованої» поверхні).

На сьогодні діагноз атопічного дерматиту встановлюють з урахуванням наступних основних (обов'язкових) та додаткових (второрядних) діагностичних критеріїв (J. Hanifin, G. Rajka):

1) головні критерії: свербіж шкіри; типова морфологія та локалізація висипань (в ранньому дитинстві - еритема та лущення в області обличчя та кінцівок, в старшому дитя-чому та юнацькому віці - поява ліхеніфікації на симетричних ділянках згинальних поверхонь кінцівок і шиї, у дорослих - згинальна ліхеніфікація та лінійність); хронічний рецидивуючий перебіг, атопія в особистому та сімейному анамнезі;

2) додаткові критерії: білий дермографізм або затримка поблідніння; блідість або ери-тема обличчя; високий рівень Ig E у сироватці крові; вплив емоційних факторів на перебіг за-хворювання; екзема сосків; еритродермія; іхтіоз; кератоконус; ксероз (сухість) шкірних по-кривів; локалізація шкірного процесу на кистях та стопах; непереносимість вовни, ліпідних розчинників та їжі; передні субкапсулярні катаракти; перифолікулярна локалізація висипу; Pityriasis alba; потемніння ділянок навколо очей; початок захворювання у ранньому дитячому віці; продольна складка нижньої повіки (лінія Денні-Моргана); реакція гіперчутливості негай-ного типу при шкірному тесті з алергенами; рецидивуючий кон?юнктивит; схильність до ін-фекційних уражень шкіри, які пов?язані з порушеннями клітинного імунітету; тріщини за вух-ами; хейліт. Для встановлення діагнозу атопічного дерматиту повинні бути наявними три го-ловниі та три вторинні критерії.

Метою дослідження стало визначення ефективності та безпечності застосування пре-парату Сіліцеа сіль доктора Шюсслера №11 для лікування хворих на атопічний дерматит.

Під нашим наглядом знаходились 50 хворих на атопічний дерматит з легким або се-редньотяжким перебігом, в тому числі віком до 18 років - 23 особи, віком від 18 років - 27 осіб. Спостереження за пацієнтами проводили протягом 3 місяців. Сіліцеа сіль доктора Шюс-слера №11 призначали хворим на атопічний дерматит протягом 30 днів у наступних дозах: дітям віком до 1 року - 1 таблетка 1 раз на добу, дітям віком від 1 року до 5 років - 1 року до 5 років - 1 таблетка 2 рази на добу, дітям віком від 6 до 11 років - 1 таблетка 3 рази на добу, дітям старше 12 років та дорослим - 1 таблетка 4 рази на добу. Хворі приймали таблетки за 30 хвилин до або після їжi, даючи їм повільно розчинитися в роті. Дітям віком до 5 років ре-комендували розчиняти таблетку в 1 чайній ложці води. Курс лікування становив 30 діб.

Клінічну оцінку загального стану пацієнтів та стану їх шкіри проводили при первин-ному огляді (на момент звертання хворого за медичною допомогою), через 1, 2, 3, 4 тижні від початку лікування. Оцінку ефективності комплексного лікування проводили за міжнародною системою SCORAD (Scoring of Atopic Dermatitis). Інтенсивність еритеми, папулоутворення, мокнуття, екскоріацій, ліхеніфікації, сухості шкіри оцінювали від 0 до 3 балів (0 - відсутність, 1 - легкий ступінь вираженості, 2 - середній, 3 - тяжкий). Суб'єктивні ознаки у вигляді свербе-жу та порушень сну оцінювали за шкалою від 0 до 10 балів. Індекс SCORAD розраховували за загальноприйнятою формулою. Всі хворі пройшли загальноклінічні обстеження, що вклю-чали загальні аналізи крові та сечі, біохімічні дослідження крові (включаючи аналіз крові на вміст глюкози, визначення печінкових трансаміназ, тимолової проби, С-реактивного білка, загального та прямого білірубіну та ін.), серологічні дослідження на сифіліс. Дослідження мікробіоценозу шкіри проводили шляхом його прямої якісної та кількісної оцінки до та після курсу лікування. Мікробне обсіменіння виражали в колонієутворюючих одиницях (КОУ) на 1см2. Крім того, з метою оцінки впливу препарату Сіліцеа сіль доктора Шюсслера №11 на стан і ріст волосся та нігтьових пластин, проводили їх огляд до початку лікування та через 3 місяці від початку терапії. Для оцінки стану волосся та його росту проводили трихоска-нування.

Всі хворі відзначали хорошу переносимість препарату Сіліцеа сіль доктора Шюсслера №11. Алергічних і токсичних реакцій, а також інших побічних явищ під час лікування не спо-стерігали. У жодному випадку не відзначали хибних змін біохімічних і гематологічних по-казників. Це свідчить про безпечність застосування препарату Сіліцеа сіль доктора Шюссле-ра №11, навіть у дітей.

Використання препарату Сіліцеа сіль доктора Шюсслера №11 призводило до регресу висипань, що знайшло своє відображення у значеннях індексу SCORAD. Використання пре-парату Сіліцеа сіль доктора Шюсслера №11 вже протягом першого тижня характеризувалось позитивною динамікою з боку об'єктивних ознак шкірного патологічного процесу - зменшен-ням вираженості еритеми, папулоутворення, мокнуття, екскоріацій, ліхеніфікації та сухості шкіри. Індекс SCORAD через тиждень від початку застосування препарату Сіліцеа сіль док-тора Шюсслера №11 знизився у 2,3 рази. Протягом 2-го тижня лікування спостерігали ще більш значне зменшення даних симптомів, що спричинило зниження індексу SCORAD у 3,7 рази порівняно з відповідним значенням до лікування. На 3-му тижні терапії у більшості пацієнтів наступила клінічна ремісія захворювання. Отримані дані підтверджують ефек-тивність застосування препарату Сіліцеа сіль доктора Шюсслера №11, а також його позитив-ну дію щодо відновлення фізіологічних властивостей шкіри.

У хворих на фоні застосування препарату Сіліцеа сіль доктора Шюсслера №11 відзна-чали зниження бальної оцінки свербежу у 2,9 рази та порушень сну у 2,4 рази вже через 1 тиждень від початку лікування. Таку ж тенденцію спостерігали і через 2 тижні від початку лікування (у 3,3 рази і 2,9 рази). Отримавши позитивний клінічний результат від застосування препарату Сіліцеа сіль доктора Шюсслера №11 у хворих на хронічні алергічні захворювання шкіри, ми оцінили вплив цієї схеми лікування на мікробіоценоз шкіри. У хворих на атопічний дерматит після проведеного курсу лікування відзначали зниження загальної кількості бак-терій на шкірі у 1,3 рази, порівняно з відповідним показником до лікування. Відзначено також зниження кількості коагулазопозитивних стафілококів на шкірі у 1,7 рази.

Через 3 місяці від початку лікування у хворих на дифузний атопічний дерматит з на-явністю дифузної телогенової алопеції та змін структури нігтьових пластин була проведена їх повторна клінічна оцінка, а також трихосканування волосистої частини голови. Через 3 місяці від початку застосування препарату Сіліцеа сіль доктора Шюсслера №11 спостерігали нор-мальну структуру нігтьових пластин: були відсутніми їх витончення, ламкість; нігті мали нормальну товщину та структуру. При клінічному огляді та трихоскануванні волосистої ча-стини голови через 3 місяці від початку застосування препарату Сіліцеа сіль доктора Шюс-слера №11 було встановлено значне покращення росту волосся, появу нових коротких воло-син у місцях попередньо існуючого порідіння волосся, що свідчило про перехід волосяних фолікулів у фазу анагену (росту).

Отримані дані доводять наявність не лише клінічного, але й довготривалого мікробіологічного ефекту від використання препарату Сіліцеа сіль доктора Шюсслера №11. Це пов'язане з унікальною властивістю препарату Сіліцеа сіль доктора Шюсслера №11 відновлювати фізіологічні властивості шкіри, що сприяє попередженню порушення цілісності шкіри та нормалізації мікробіоценозу, а також сприяє росту та нормалізації структури волос-ся та нігтьових пластин. Таким чином, проведені дослідженні доводять, що препарат Сіліцеа сіль доктора Шюсслера №11 є безпечним та ефективним засобом для лікування хворих на атопічний дерматит, а також інші захворювання, що супроводжуються порушенням ціліс-ності та бар'єрних властивостей шкіри, посиленим випадінням волосся та порушенням струк-тури нігтьових пластин.

Висновки:

Препарат Сіліцеа сіль доктора Шюсслера №11 є ефективним і безпечним засобом для лікування дітей і дорослих хворих на атопічний дерматит та інші захворювання шкіри, які супроводжуються порушеннями цілісності та структури шкіри, змінами бар'єрних властиво-стей шкіри, порідінням волосся та порушенням структури та росту нігтьових пластин.

Терапія атопічного дерматиту препаратом Сіліцеа сіль доктора Шюсслера №11 забез-печує швидкий клінічний ефект, що проявляється зниженням індексу SCORAD і нор-малізацією мікробіоценозу шкіри. Крім того, застосування препарату Сіліцеа сіль доктора Шюсслера №11 сприяє нормалізації росту волосся та нігтьових пластин, покращенню їх структури.

За час проведення терапії не було відзначено побічних явищ, явищ лікарської непере-носимості, ускладнень або звикання.

Информация об авторе. Резниченко Наталія Юріївна, лікар-дерматовенеролог, доктор медичних наук, Член Українскої асоціації лікарів-дерматологів, викладач кафедри дерматовенерології та косметології з курсом дерматовенерології і естетичної медицини ФПО Запорізького державного медичного університету; автор багатьох наукових праць та дослiджень. E-mail: reznichenkog17@gmail.com