Ключевые слова: гастроэнтериты у детей, соль Шюсслера, эффективное лечение

Ключовi слова: гастроентерити у дiтей, сiль Шюслера, ефективне лiкування

Keywords: gastroenteritis in children, Schussler Salt, effective treatment

В світі щорічно реєструють близько 1,7 мільярда випадків діарейних захворювань у дітей, від яких помирає 525 тисяч дітей у віці молодше п'яти років життя. Це означає, що що-дня у світі від діареї помирає 5 000 дітей. В 2017 році в Україні реєстровано 113196 випадків гострих гастроентеритів (ГГЕ), що на 16,8% перевищує показники попереднього року і ста-новить 227,6 випадків на 100 тис. населення В структурі ГГЕ в Україні переважають ротаві-русна інфекція, сальмонельоз, шигельоз [1,2].

У дітей з ГГЕ не слід переривати грудне годуванння, безлактозні суміши рекоменду-ють застосовувати лише у дітей перших 5 років життя; слід як найшвидше відновлювати хар-чування після регідратаційної терапії; неможна застосовувати напої з високим вмістом цукру.

Основним стартовим напрямком лікування дітей з діареєю, незалежно від етіології за-хворювання, є регідратація. Оральна регідратація - ефективний метод терапії всіх пацієнтів з ГГЕ. Згідно сучасних рекомендацій, що наданi ESPGHAN (2014), оральну регідратацію слiд проводити низькоосмолярними розчинами (50/60 ммоль/л натрію). Ранній початок оральної регідратації зменшує необхідність проведення внутрішньовенної інфузійної терапії, навіть якщо її проведення неможливе, рідину вводять за допомогою назогастрального зонду.

Щодо призначення додаткових методів терапії при лікуванні ГГЕ у дітей, то на сього-дні доведено, що смектит може бути ефективним при його застосуванні у дітей, як разом із пробіотиками, що в своєму складі містять Lactobacillus GG або Saccharomyces boulardii, так і самостійно. Антисекреторний препарат рацекадотрил може бути застосований в терапії ГГЕ у дітей; він зменшує секрецію слизової оболонки кишечника та збільшує абсорбцію в ньому.

Антибактериальну терапію рекомендовано при бактеріальному гастроентериті, що викликаний Shigella spp., Campylobacter spp., Salmonella enterica, дітям з водянистою діареєю антибактеріальну терапію не приазначають, якщо немає епідеміологічних даних про можливу холерну інфекцію. Також призначення антибіотиків при ГГЕ рекомендовано дітям у віці до 3 місяців життя; дітям з імунодефіцитними станами та тим, що отримують імуносупресивну терапію або тривалу терапію кортикостероїдами; дітям з гемолітичними анеміями, гемогло-бінопатіями, аспленією, хронічними захворюваннями кишечнику, онко- та гематологічними захворюваннями; дітям, які нещодавно подорожували за кордон і мають температуру тіла ?38,5 °C та/або ознаки сепсису або гемоколіт [3,4].

Не дивлячись на те, що в світі існують ефективні, доведені методами доказової меди-цини рекомендації по терапії ГГЕ у дітей, пошук нових, безпечних методів лікування продо-вжується. В клініці дитячих інфекційних хвороб при НМУ імені О.О. Богомольця було прове-дено клінічне спостереження по вивченню ефективності та переносимості харчової добавки «Сіль Шюсслера №8 Натріум хлоратум D6 250 мг» (виробник Deutsche Homoeopathie-Union DHU-Arzneimittel GmbH & Co. KG). Дане випробування виконували у відповідності до вимог чинного законодавства України.

У дослідження приймали участь 43 дитини віком від 3 місяців до 18 років. Всі пацієн-ти відповідали критеріям протоколу дослідження.

Критерії включення дитини в дослідження: 1.Критерієм включення пацієнта до 1 чи 2 груп є встановлений діагноз ГКІ. 2. Письмова згода батьків або опікунів дитини, або дитини у віці старше 15 років на участь у випробуваннях.

Критерії не включення дитини в дослідження:

1. Відмова батьків або опікунів на участь дитини в випробуванні.

2. Участь у будь-якому іншому клінічному випробуванні.

Умови виключення пацієнта з долсідження:

- індивідуальна непереносимість досліджуваного препарату;

- виникнення в періоді випробування тяжких та/або несподіваних побічних явищ;

- значне погіршення загального стану пацієнта в період випробування;

- відмова пацієнта або його батьків, на будь-якому етапі, від участі у випробування.

Діти, що приймали участь у дослідженні, були розподілені на 2 групи:

- перша група включала 23 дитини з ГГЕ, яким на тлі базисної терапії (Протокол діаг-ностики та лікування інфекційних хвороб у дітей, Наказ МОЗ від 09.07.2004 р. № 354) ГКІ була призначена харчова добавка «Сіль Шюсслера №8 Натріум хлоратум D6 250 мг»;

- до складу другої групи увійшли 20 дітей, що відповідали за віком і статтю до дітей з ГГЕ основної групи, і отримували базисну терапію згідно існуючого протоколу з діагностики та лікування в Україні.

Кожному суб’єкту дослідження надавали порядковий номер, що відповідав послідов-ності залучення даного пацієнта до дослідження. Порядковий номер заносили до Індивіду-альної реєстраційної форми хворого. Порядкові номери для хворих з ГГЕ розпочинали з №1. Діти, методом випадкових чисел, були розподілені між 1та 2 групами. Батькам пацієнтів та пацієнтам у віці старше 15 років, що брали участь у дослідженні, були пояснені умови про-ведення дослідження, вони були ознайомлені з листом Інформації для пацієнта і, після цього, вони надавали письмову згоду на участь у випробуванні.

Всі дані обстеження пацієнтів вносили до Індивідуальної реєстраційної форми хворого та в карту стаціонарного хворого. Дані, що визначали як критерії ефективності та переноси-мості, оцінювали та статистично опрацьовували.

Спосіб застосування та дози

Діти віком від 12 років та дорослі 1 таблетка 6 разів на добу

Діти віком від 6 до 11 років 1 таблетка 4 рази на добу

Діти віком від 1 року до 5 років 1 таблетка 3 рази на добу*

Діти віком до 1 року 1 таблетка 2 рази на добу *

* Дітям віком до 5 років рекомендовали розчиняти таблетку в 1 чайній ложці води. Таблетку приймали за 30 хвилин до або після їди, даючи їй повільно розчинитися в роті.

В таблиці 1 наведені дані про розподіл дітей за етіологією кишкових інфекцій (за ре-зультатами лабораторного дослідження випорожнень).

Таблиця 1

Розподіл дітей за етіологією ГГЕ

Динаміка оцінки скарг хворих основної та контрольної груп, виразність симптомів ін-токсикації та рівень температури тіла, оцінку випорожнень проводили на 1,2,5 днi лікування.

В таблиці 2 наданно оцінку клінічних симптомів в балах за вербальною шкалою у ді-тей основної та контрольної груп на 1, 2 ,5 добу лікування.

Таблиця 2. Оцінка ступеню виразності основних клінічних симптомів ГГЕ у дітей під час лікування

Примітки:

*- достовірна різниця з показником контрольної групи за методом оцінки різниці між часто-тами появи ознаки в окремих серіях спостережень (p<0,05);

#- достовірний вплив методу терапії на динаміку симптому за двофакторним дисперсійним аналізом (p<0,05).

Як видно з таблиці 2, в перший день лікування симптоми загального нездужання (зни-ження апетиту, головний біль, млявість) мали місце у всіх хворих основної та контрольної груп. У 35 дітей обох груп симптоми інтоксикації були виражені помірно, у 8 хворих відмі-чена значна їх виразність. На 2-й день лікування у 9 хворих основної та у 6 хворих контроль-ної груп дані симптоми не визначали. У 5 дітей обох груп ці симптоми були значно виражені, у 23 дітей їх виразність була помірною. До 5-го дня лікування всі пацієнти обох груп почува-ли себе задовільно.

Підвищення температури тіла в першу добу мало місце у 100 % досліджуваних хво-рих, у переважної кількості вона була в межах 37-38оС, у 13 дітей обох груп вона була вище за 38оС. На 2-й день спостереження у 11 дітей температура тіла була нормальною (7 – осно-вна група, 4 – контрольна група). Через 5 днів від моменту госпіталізації у всіх пацієнтів тем-пература була в межах 36-37оС. При клінічному обстеженні враховували такий симптом, як біль в животі. В 1-й день спостереження даний симптом був помірно виражений у 31 хворого обох груп. На 2-й день з початку лікування в основній групі дітей болю у животі не було вже у 6 хворих, був виражений помірно – у 15 хворих. Тоді як в контрольній групі дітей цей сим-птом був відсутній лише у 2 дітей, у 15 - був виражений помірно. На 5-й день біль в животі не визначали в жодного з пацієнтiв.

Крім симптомів загальної інтоксикації, у всіх досліджуваних дітей оцінювали в дина-міці місцеві симптоми ураження шлунково-кишкового тракту. Були оцінені випорожнення: їх кратність, консистенція, а також наявність патологічних домішок у вигляді слизу та крові.

Кратність випорожнень в гострому періоді захворювання у всіх дітей була збільшена. У 13 хворих обох груп вона становила до 5 разів на добу, у 30 хворих – більше 5 разів. На 2-й день лікування в основній групі у 6 пацієнтів частота випорожнень становила 1-2 рази на добу, у 3 хворих - 5 і більше разів. На 5-й день лікування у 18 хворих основної групи випо-рожнення були 1-2 рази на добу, у 4 пацієнтів цієї групи - до 5 разів на добу. В контрольній групі лише у 10 дітей частота випорожнень становила 1-2 рази на добу, у інших пацієнтів во-на була більшою (р<0,05).

У всіх дітей, що перебували під наглядом, в перший день лікування відмічали пору-шення консистенції випорожнень. У переважної більшості (34 хворих обох груп) вони мали рідкий характер. В динаміці захворювання випорожнення поступово нормалізувалися. Через 2 дні від початку лікування в основній групі у 5 дітей випорожнення були ще рідкими, у 3 ді-тей вони мали оформлений характер. В контрольній групі рідкі випорожнення були у 5 хво-рих, оформлені – у 2. На 5 день лікування у 18 хворих основної групи випорожнення були оформлені, тоді як в контрольній групі дітей лише у 12 хворих нормалізувалась консистенція випорожнень (р<0,05).

Із патологічних домішок у більшості хворих мав місце слиз у випорожненнях, в різній кількості. Домішки крові у вигляді прожилок мали місце тільки у 5 хворих обох груп. В ди-наміці захворювання патологічні домішки у випорожненнях поступово зникали. В кінці ліку-вання домішки крові не визначали в жодного хворого, слиз в невеликій кількості мав місце тільки у 10 дітей (5- основна група, 5 - контрольна група).

Всім досліджуваним проводили лабораторне обстеження: загальний аналіз крові, зага-льний аналіз сечі, копрологічне дослідження калу, бактеріологічне дослідження випорож-нень, визначення антигену ротавіруса у випорожненнях. Лабораторне обстеження проводили двічі: на початку і в кінці лікування.

Аналіз показників загального аналізу крові виявив порушення, що характерні для гос-трого періоду ГГЕ – кількість еритроцитів та рівень гемоглобіну майже не відрізнялись від фізіологічної норми. Загальна кількість лейкоцитів у переважної кількості хворих була не змінена, у деяких пацієнтів в лейкоцитарній формулі крові відмічали збільшення кількості нейтрофілів, ШЗЕ була нормальною. При обстеженні в динаміці у всіх дітей показники крові нормалізувалися. Показники загального аналізу сечі у всіх дітей були нормальними. При аналізі копрологічного дослідження калу були виявлені ознаки ураження тонкого або/та товс-того кишечника. При контрольному обстеженні після лікування дітей, у яких при обстеженні випорожнень були виділені патогенні мікроорганізми, була відмічена повна санація у 100 % хворих.

Динаміка змін в клінічній картині захворювання у дітей контрольної та основної груп ві-дображена в таблиці 3.

Порівняння тривалості основних клінічних симптомів у дітей основної та контрольної груп (Таблиця 3) показало, що існує тенденція до більш швидкої нормалізації температури тіла, зникнення нудоти, блювання та болю в животі та патологічних домішок у випорожнен-нях у дітей, що приймали Сіль Шюсслера №8 Натріум хлоратум D6 250 мг. Також достовір-но у більшої кількості дітей основної групи відмічали нормалізацію частоти випорожнень в перші 3 доби від початку лікування (p<0,05).

Аналіз отриманих результатів показав, що різниця між таким клінічним показником ефективності, як нормалізація консистенції випорожнень, була достовірною між основною та контрольною групами (p< 0,05). Це дає підставу стверджувати, що призначення «Сіль Шюсслера №8 Натріум хлоратум D6 250 мг» пришвидшує нормалізацію консистенції випо-рожнень при діареях у дітей інфекційної природи.

Таблиця 3. Тривалість клінічних симптомів ГГЕ у дітей під час лікування

Примітки:

*- достовірна різниця з показником контрольної групи за методом оцінки різниці між часто-тами появи ознаки в окремих серіях спостережень (p<0,05).

В таблиці 4 наведені результати оцінки ступеню ефективності лікування із застосуван-ням «Сіль Шюсслера №8 Натріум хлоратум D6 250 мг» в терапії ГГЕ.

Таблиця 4. Оцінка ступеню ефективності «Сіль Шюсслера №8 Натріум хлоратум D6 250 мг»

Як видно з таблиці 4, високу ефективність «Сіль Шюсслера №8 Натріум хлоратум D6 250 мг» відмічено у 83,0 % хворих, у 17,0 % ефективність препарату була помірною.

Результати оцінки переносимості препарату наведені в таблиці 5.

Таблиця 5. Оцінка переносимості «Сіль Шюсслера №8 Натріум хлоратум D6»

Отримані результати свідчать про добру переносимість Солі Шюсслера №8 Натріум хлоратум D6 250 мг.

Висновки.

1. Застосування «Сіль Шюсслера №8 Натріум хлоратум D6 250 мг» в комплексній терапії ГГЕ у дітей скорочує тривалість діареї. При включенні «Сіль Шюсслера №8 Натріум хло-ратум D6 250 мг» до комплексної терапії ГГЕ у дітей зменшується частота випорожнень, більш швидко нормалізується їх консистенція.

2. «Сіль Шюсслера №8 Натріум хлоратум D6 250 мг» переноситься добре. За час спостере-ження не було виявлено побічних ефектів.

1. http://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/diarrhoeal-disease

2. https://phc.org.ua/pages/diseases/other_social_diseases/infectious-morbidity-of-the-population-of-ukraine

3. Guarino A., Ashkenazi Sh., Gendrel D., Vecchio A.L., Shamir R., Szajewska H. European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition/European Society for Paediatric Infectious Diseases Evidence-based Guidelines for the Management of Acute Gastroenteritis in Children in Europe: update 2014 // Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition. 2014. Vol. 59.-N1. Р. 132–152.

4. Shane A.L. Infectious Diseases Society of America Clinical Practice Guidelines for the Diagnosis and Management of Infectious Diarrhea / A.L. Shane, R.K. Mody, J.A. Crump et al. // Clinical Infectious Diseases. - 2017. – Vol. 65(12). – P. 1963-1973.

Информация об авторе. Сергiй Олександрович Крамарьов - д.м.н, професор, зав. кафедрою дитячих інфекційних хвороб НМУ ім. О. Богомольця, Заслужений лікар України, експерт ВАКУ, член багатьох комiсiй МОЗУ, член ред.колегiй 6 медичних часописiв. Оксана Вiкторовна Корбут – кандидат медичних наук, доцент кафедри дитячих інфек-ційних хвороб НМУ ім. О. Богомольця. Олена Анатолiївна Дмитриєва, кандидат медичних наук, асистент кафедри дитячих інфекційних хвороб НМУ ім. О. Богомольця. Лiкар О.М. Євтушенко - ординатор кафедри дитячих інфекційних хвороб НМУ ім. О. Богомольця. E-mail: skramarev@ukr.net